Останнє листя облітає з сумом
І чорний ліс стоїть немов в задумі,
Одні думки приходять восени
Чи доживемо разом до весни.
Так туга обіймає серце й душу
І чорні хмари сонце заступили,
Шукаю позитив бо жити мушу,
Любов і віра додають ще сили.
Я до людей іду нагріти серце,
У Бога прошу сили, щоб піднятись,
Із ждерела життя несу відерце
Добром я хочу з кимось обмінятись.
У кожної пори , життя чи року,
Свої завжди бувають "за" чи "проти",
Важливо те, які ми робим кроки
І чи візьмемо від життя уроки.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2020
автор: синяк