Ще тільки вечір, а з пітьми
Йде сон цілющий,
За дня набувся між людьми -
Усевидющий.
Намилувався як, хотів,
Заснув щасливо,
У сні рікою з берегів
Ходив, як диво.
Над ним тоненький, мов чернець,
Останній промінь
Пішов за сонцем навпростець -
На тиху сповідь.
Під небеса легка печаль
Сповила землю,
Що акварель, де снить дівча -
Над аквареллю.
Зі сходу хмари ніч везли,
Птахи співали.
І не було між нами злих,
А ні зухвалих.
Ніхто не плакав на землі
В святі хвилини...
Ті вечори, як журавлі,
Колись прилинуть.
Тоді сердець легка хода -
Весела вдача,
Як із небес жива вода -
Любов юнача.
Тепленький дощ солодких снів
За мить нахлине.
Минувся вечір з вечорів,
Ніхто не винен.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2020
автор: Мацикур Володимир