я дивлюся крізь дірку в небі,
я бачу ніщо й порожнечу очима своєї брехні.
я наближаюся до закінчення якоїсь життєвої лінії,
живучи в мирі та спокої там, де немає сонця.
я сиджу в цій кімнаті без вікон –
я не плачу за житло, хоч і мав би платити.
синонімом всього, що я кажу чи думаю,
є одна величезна загадка, що росте у моїй голові.
дірка в небі – ворота до иншого світу.
я думаю, то – вікно в так званому часопросторі,
через яке я, напевно, міг би кудись дійти.
я бачу зірки, що зникають на сонці
за ними зникають фотографи та тілоохоронці.
я, хоч і сиджу та чекаю на протистояння венери,
все одно не сприймаю кінця технологічної ери.
дірка в небі, ворота до иншого світу,
поглинає мою увагу. це – унікальне явище.
через неї, мов через вікно, я точно кудись полечу.
я бачив, як пси війни понапивалися на бенкеті
й стали стріляти по хмарах, де ховалися мусульмани.
гадаю, західний світ вже докотився до сходу
чи до заходу – це однаково. світ докотився,
їдло кохання стало жадобою нашого часу,
ми живемо за надходження з антивоєнного фонду
hole in the sky, black sabbath
https://www.youtube.com/watch?v=_s5HLGChEOA
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2020
автор: Alisson