Дощ почуттів, а може, навіть, злива
То стогоном, то громом прозвучить,
В житті погода теж така мінлива,
Бо ще серця гарячі прагнуть жить.
Дощі так часто переходять в грози,
З дерев зривають їх останній шик,
Та музика душі й болючі сльози,
Неначе серця той шалений крик.
Дощ почуттів, а може, навіть, злива
Життям моїм промчалися бігцем,
Від цього, мабуть, я була й щаслива,
Та необвінчана ні Богом, ні вінцем.
Для чого ливні ці в житті бували,
Надіслані чи з Пекла, чи й з Раю.
Напевно навіть Янголи не знали,
Що вік весь мов над прірвою стою.
Дощ почуттів, а може, навіть, злива
Чи буде ще, а чи не буде – все дарма
Життєвий шлях вже майже завершила,
То ж і на Суд Господній мовчки йду одна.
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
29.10.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2020
автор: Lilafea