***
Європейцям
Вже
Нема місця в Європі,
Бо африканці,
Азіати
Та латиноамериканці
Окупували її
І... християн вирізають
Мусульмани в своїх
Країнах..,
А ми --
Приймаємо їх,
Подаєм допомогу
І... вони рахують нас
Ворогами..,
Яких треба нищити..,
Де --
Теракти,
Вбивства,
Знищення святинь --
Це робота їх..,
Робота тих,
Яких ми прийняли,
Приютили,
Нагодували,
Вивчили,
Пригріли,..
Як змію на своїх
Грудях ласки,
Щоби встромили вони --
У серце,
Ніж ненависті нам,
Як подяку за все,
Бо...
Низька культура життя
Завжди знищує,
Своєю експансією --
Кожну велику культуру
Історії,
Як тьми зараза,
Яка несе тільки
Зависть,
Розруху
Та зло відрази
І...
Європейцям вже
Нема місця в Європі --
На своїй,
Законній Богом,
Землі
У цій фальшивій політиці
Глобалізації,
Яку проводить --
Таємно та явно,
Економічними вбивцями,..
"Комітет 300" --
Для знищення нас..,
Самих --
В собі,
По плану
"Золотого мільярдa"
Римського клубу
Печеї...
-----------------------------
11.10.2020; Paris (C.P)
================
https://uamodna.com/articles/ekonomichnymy-vbyvcyamy/
----------------------------------------------------------------------------------------------
Економічні вбивці (ЕВ) - це високооплачувані професіонали, які виманюють у різних держав по всьому світу трильйони доларів.
Гроші, отримані цими країнами від Світового банку, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та інших надають «допомогу» зарубіжних організацій, вони перекачують в Сейфи найбільших корпорацій і кишені декількох найбагатших сімей, контролюючих світові природні ресурси.
Джон Перкінс розповів історію про свою роботу економічного вбивці (ЕВ), піднявши завісу над світом міжнародних інтриг і корупції, який перетворює американську республіку в Глобальну імперію.
Джон Перкінс -- високопоставлений економічний радник, який працював при урядах багатьох країн світу, талановитий економіст, написав книжку-признання про свiй шлях (ЕВ).
Робота "кілера від економіки" полягала в проведенні в життя політики, що захищала інтереси американської корпоратократії (Союзу уряду, банків і корпорацій) під виглядом боротьби з економічною відсталістю.
------------------
Інформація про Україну
Чи працювали тут «економічні кілери» (ЕВ) Сполучених Штатів Америки ?
Читач може судити за справами. Щоб мене не звинуватили в упередженому ставленні до США, радників президентів і прем’єр-міністрів, наведу — може, дещо й застарілий — уривок статті з газети «Труд»
(16 червня 2004 р.).
«Сумні цифри Рахункової палати: ми бідна нація, яка харчується абияк, вимирає.
У висновках про виконання державного бюджету та використання бюджетних коштів за 2003 рік, розповсюджених серед народних депутатів Верховної Ради України, Рахункова палата (РП) заявляє, що соціальна якість економіки залишається низькою.
«Життєвий рівень є одним з найнижчих у Європі — майже 70% населення проживає на межі бідності, 27% — за межею», — зазначається у висновках.
Однією з ознак бідності, згідно з документами, є споживацька невибагливість населення, спричинена браком коштів.
За даними палати, в Україні майже 60% сімейних витрат припадає на продукти харчування, тоді як у країнах Європейського Союзу цей показник не перевищує 15—25%.
До того ж харчуються українці, зазвичай, хлібом та картоплею.
За рекомендованою нормою споживання хлібопродуктів на особу за рік на рівні 101 кг 2003 року фактично було спожито 131 кг, картоплі — 133 кг.
А ось м’яса та м’ясопродуктів споживалося на 50 кг менше норми, риби та рибопродуктів — на 8 кг, овочів та баштанних культур — на 53 кг, плодів, ягід та винограду — на 63 кг менше рекомендованої норми».
У своїх висновках РП наголошує, що заробітна плата є надзвичайно низькою і не виконує своєї основної функції — мотивації до продуктивної трудової діяльності.
Нагадаємо, 2003 року мінімальна заробітна плата становила лише 51,2% прожиткового мінімуму, визначеного для працездатних осіб (365 гривень на місяць).
З 1 січня 2003 року мінімальна заробітна плата становила 185 гривень на місяць. Заробітну плату нижче мінімальної отримував кожен сьомий робітник (14,6%) у галузях економіки, відпрацювавши 50 і більше відсотків часу, а заробітну плату, нижчу за прожитковий мінімум, було нараховано в 49,7% працюючих...
У висновках РП також зазначається, що, незважаючи на досить низький офіційний рівень безробіття — 3,6% працездатного населення, рівень безробіття, розрахований за методикою Міжнародної організації праці, 2003 року становив 9,8%; за межами країни шукали роботу від 5 до 7 млн громадян.
Понад 90 % загального потоку робітників з України припадало на країни СНД (Росія, Білорусь), країни Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) та держави Південної Європи (Італія, Португалія).
Особливу увагу РП звертає на тенденцію до зменшення кількості населення, яке за десять років (з 1993 до 2003 року) зменшилося з 52,2 млн осіб до 47,6 млн.
Темпи зменшення кількості населення в Україні — одні з найвищих в Європі: 0,8 — 1,1% за рік.
На 1 травня 2004 року населення України становило 47 млн 490 тис. осіб.
Це на 20 тис. менше, ніж місяцем раніше: у квітні нас було 47 млн 51 тис.
Якщо додати до цього повністю зруйновану промисловість, сільське господарство, науку й освіту, а також майже 15 млрд дол. боргу.., то американські «Eкономічні вбивці» (EВ) добре попрацювали на українській землі.
--------------------------------------------
Ауреліо Печчеї (італ. Aurelio Peccei [auˈrɛljo petˈtʃɛi]; 4 липня 1908, Турин, Королівство Італія — 14 березня 1984, Рим, Італія) — італійський вчений (батько угорець, мати італійка), менеджер і громадський діяч.
Засновник і перший президент Римського клубу, що досліджував Глобальні моделі розвитку людства.
А. Печчеї-автор книг і документів з Глобальної проблематики та концепції сталого розвитку.
Був віце-президентом компанії "Olivetti«, членом адміністративної ради компанії»Фіат".
Під час Другої світової війни був активним учасником антифашистського опору.
Автор кількох прогностичних і науково-популярних книг, перекладених на багато як європейські, так і азіатські мови.
--------------------------------------------
"Золотий мілліард" -- Термін "золотий мільярд" утворився як синтез двох великих ідей сучасної західної культури, які приймають саме різне обличчя — від квазінаукових до суто ідеологічних і навіть містичних, релігійних.
Одна ідея-уявлення про "Золотий Вік" прогресу і благоденства.
Інша-песимістичне визнання обмеженості ресурсів Землі і неможливості поширення цього благоденства на все нинішнє населення планети.
Tермін "золотий мільярд", як сильно ідеологічно навантажена" метафора, не вживається в офіційних документах. Там він замінюється набором ухильних понять і визначень, так що сенс стає ясний з контексту.
Так, коли ряд вчених і експертів ООН оголошують, що благополучне життя на Землі можливе тільки для одного мільярда людей, вони по суті використовують поняття " золотий мільярд»
Ідея обмеженості ресурсів вперше з'явилася в роботах Томаса Мальтуса (Римський клуб).
Він передбачав глобальну кризу через те, що населення зростає в геометричній прогресії, а ресурсні галузі — в арифметичній, і повинні будуть в доступному для огляду майбутньому вичерпатися (мальтузіанство).
-------------------------------------------
"Комітет 300" -- Ієрархія змовників: Комітет 300 (англ. The Conspirators' Hierarchy: The Committee of 300) — скандальна книжка Джона Коулмана (за його власним твердженням — колишнього співробітника британських спецслужб).
Видана у 1992 році.
Викладає з конспірологічних позицій тему світового уряду.
«Комітет 300» змальювується як верховний контролюючий орган, який, на думку автора, управляє світом з 1897 року.
Метою заздалегідь сконструйованого плану є створення єдиного уніфікованого світу та єдиного світового уряду.
Все духовне життя зосередиться в рамках однієї церкви, яка начеб-то таємно вже діє з 1920 року.
За основними напрямками вже ведуться секретні дослідження і розробки в таємних лабораторіях світового уряду.
На думку Коулмана, в «Комітет 300» входять найвпливовіші політичні фігури, як, наприклад, Джордж Буш, майже всі королівські доми Європи, а також Девід Рокфеллер та інші великі фінансисти і банкіри-євреї.
Навіть ліберально-демократичні реформи 1990-х років в Росії, за Коулманом, були етапом залучення російського керівництва в стратегію «Комітету 300», члени якого віддавали накази особисто Борису Єльцину
--------------------------------------------
Політика Глобалізації -- Глобаліза́ція (англ. globalization) — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. У ширшому розумінні — перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосується всієї Землі.
Основними наслідками глобалізації є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн.
Це об'єктивний процес, зумовлений розвитком транспорту та засобів зв'язку, він носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства.
В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежним від усіх його суб'єктів.
Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб'єктів.
У 2000 році Міжнародний валютний фонд ідентифікував чотири базові аспекти глобалізації: торгівлю й фінансові транзакції, рух капіталу та інвестицій, міграцію людей та розповсюдження знань.
З глобалізацією пов'язують також проблеми довкілля, наприклад глобальне потепління, забруднення вод за межами кордонів, забруднення повітря та надмірний вилов риби в океанах.
Процеси глобалізації впливають на бізнес та зайнятість, економіку, соціо-культурні ресурси та на природне довкілля.
В академічній літературі глобалізацію зазвичай розбивають на три основні області: економічну, культурну та політичну глобалізацію, коли Економiчнi вбивцi (ЕВ) готують шлях поглинання економiки і залежностi малих країн від загальної
політики супер-держав, що диктують свій курс..
--------------------------------------------
З.Бжезинськи -- то, що людство пробудилося політично, для еліт є негативним фактором.
У своїй книзі 1970 року "між двома епохами: роль Америки в технотронну еру»
Бжезінський пише наступне:
"Технотронна Ера сприяє появі більш керованого суспільства.
Таке суспільство було б у владі еліти, яка не стримується традиційними цінностями.
Скоро можливо буде встановлювати майже невпинне спостереження за кожним громадянином
і підтримувати оновлювані бази, що містять навіть саму особисту інформацію про них.
Ці дані будуть доступні для миттєвого пошуку владою"
======================================================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2020
автор: Катинський Орест