Осіння ідилія

Як  падає  в  саду  пожовклий  лист,
Встеляє  стежку,  довгії  дороги
І  чути  мелодійний  вітру  свист  -
Це  розкриття  безмежності  природи

З"єднались  звуки  в  гаму  кольорів
Та  в  тім  кружлянні  є  велика  сила
І  хто  відчути  всю  красу  зумів  -
Його  чарівність  звісно  покорила

Така  ідилія,  дурманила  краса,
У  щасті  виростали,  ніби  крила,
Немовби  магія  стежиною  пройшла,
Щоб  у  житті  душа  була  щаслива.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик