Немає осені без бабиного літа

Із  літечком  і  я  вже  попрощалась,
Де  вдосталь  було  сонечка  й  тепла,
Де  я  любов’ю  вперше  причащалась,
І  доля  надто  щедрою  була.

Хоча  літа  вже  полудень  минули,
І  сивина  торкнулася  чола,
Із  головою  в  осінь  я  пірнула.
Радію,  що  в  житті  цім  відбулась.

Немає  осені  без  бабиного  літа,
Як  не  буває  весен  без  тепла.
Своє  ж  тепло  дарую  внукам,  дітям,
І  ця  турбота  вічна  для  крила.
26.10.2020.
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2020
автор: Ганна Верес