Я НЕБО , ТИ СПРАГЛА ЗЕМЛЯ
А у тебе сині -сині очі
І дві ямочки є на щоці.
Ти,снишся у снах щоночі
Нахиляю,тобі зорі ясні.
Ти ,небо...Я , спрагла земля
І тисяч миль поміж нами.
До висот,тягнеться душа
А небо,плаче дощами.
Холодно...За крок до зими
Опадає жовте листя з віт.
Скажи:Де,тебе віднайти?...
Щоб бачити ,цей дивосвіт.
Хочу,твій голос почути
Притулитись,до твого плеча.
У твої парфуми вдихнути
Зігрітись,у сонечка тепла.
Дивлюсь,як падають зорі
Вони ,спалахують згорають .
Ведуть,до тебе у любові
І почуття,знову оживають.
Я з тобою,лиш щаслива
Ти ,мій рай- берег любові.
І за спиною, міцні крила
Приласкай мене у слові.
М. Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2020
автор: Чайківчанка