Чи не прихоплені воля і свідомість??




1.  Підготовча  частина
В  Піст  ліпше  читати  —  «Невидиму  боротьбу»  прп.  Никодима  Святогорця  і  «Ліствицю»  прп.  Іоана  Ліствичника.
Без  щоденного  читання  «Євангелія»  —  Піст  не  пройдете,  завалите  (статистика).  Боротьба  за  волю  (силу  волі)  —  по  одній  молекулі!..
В  людей  спрямування  волі  —  не  до  звільнення  (а  це  в  Христі-Бозі).
 
Найбільш  спрямувань  —  в  опущеність,  розбещення  світськості,  що  залишає  в  «гуманності»:  в  стані  незнищення  гріховності,  з  людським  его  в  центрі  руху.  Не  з  істинною  природою  Вашою  із  стремлінням  до  Христа-Спаса.
Або  Небесний  Дух  —  або  стихійна  земність,  захолодженість  і  магізм,  бабукуватість!
Мати  Божа  —  не  за  земність!  Мати  Божа  —  Чиста,  це  Повнота  Святого  Духу,  що  діє  в  чистоті  і  добровільності,  в  ненасильстві...
Гарт  і  по  міліметру  перемога  у  силі  волі  до  добра  —  ось  що  треба  робити  по  совісті  для  близьких.
Та  не  хотілось  й  не  хочеться  людям,  бо  потрібно  чинити  це  тільки  з  насиллям  над  собою,  долати  «застарілого»  себе!..

Бо  по  краплі  вичавлювати  з  себе  раба,  полоненика  бабізму  —  це  надто  гордо  промовлено,  на  ділі  —  по  молекулі...

Бачите:  в  СРСР  найкращі  фільми  —  крутили  у  Великий  піст,  нині  —  всі  блищать  задами  голими.  Це  —  для  катастрофи,  до  горя  японців,  що  рятують  себе  на  Фукусімській  АЕС!
Над  вами  хитруни  знущаються:  захоплюють  в  полон  підсвідому  уяву,  розум,  тримають  мільярди  світових  душ  ніби  у  дурнях:  все  ті  ж  мільярдерчики...
Вони  знайшли  собі  пекло  забезпечення,  ще  й  своїм  дітям,  дійсно,  —  жалюгідні.  Бо  вони  —  не  в  Духові,  не  в  практиці  християни!  Провальні  самі  вони...  і  спасати  їх  треба...
Свободи  думки  в  світі  —  нема,  мало  вільних,  в  Надсвідомості  великих...  Це  не  творить  християнами  всіх  тих,  грошових.  Для  них  щастя  ніби  в  постійній  осліпленості  матеріальністю:  хто  за  що  бореться  —  на  те  вже  напоровся!  або  ще  напореться.
Пристрастю  матеріальною  хворі  і  «вищі»,  і  нижчі!  Хочуть  юань  —  не  Христа!  Це  безвихідь...
Спасуться  християни-практики,  як  знаючий  —  з  практики  кажу.

Хоч  би  струсили  сон  із  одного  себе!

Бо  лиш  в  надзвичайних  екстремальних  обставинах  блискаючі  менталом  (іноді  водночас  одним  місцем)  пізнають  свої  природу  і  суть...    Найнещасніші  —  таки  мільярдери.  Ви  побачили,  та  й  ще  побачите.
 
Християни  —  вибранці  Христа  і  Богоматері,  найперше  стремляться  допомогти  дійсно  всім  найнеспасеннішим.  Які  не  в  цілості!  —  ось  і  натворили  таке...  Засліпленим!
Всі  дітки.
Сліпий  сліпого  веде  —  впадуть  в  Ямищу,  духовними  традиціями  ідентично  опізнану...
Навіть  природу  свою  (не  те  що  Бога!)  обдурити  неможливо...

Всю  світову  культуру  пізнаєте  в  світлі  Христовім!  Я  в  цьому  є,  наскільки  Бог  подає...
Очистіть  розум  і  з  Божою  поміччю  заспокоєним  введіть  його  —  в  серце  внутрішньої  людини:  там  Христос.
Сил  набирайтесь  з  Христа!!
З  Духом,  не  мають  ні  гроша  —  а  світ  спасають;  ось  ці  —  сильні.

«Хто  є  цей  Цар  слави?  Господь  Сил  —  Він  єсть  Цар  сла-ви».  Давид,  поет-пророк,  улюбленець  трьох  світових  релігій…


2

Назвичаєна  втрата  сили  волі  й  самих  оновлень  спрямування  її  —  це  масова  реальність.  Тепер  це  —  опущеність,  раз  за  разом  більша:  все  донизу  загинається.

До  явища  спричинює  —  явлення  Бога,  внутрішнє  найперше.  Спрямування  волі  людської  при  цьому  —  догори.

І  тому  відбувається  наростання  сили  волі:  всі  і  все  підсилюються,  всім  легшає,  бо  шлях  вірний,  і  радість  є,  і  безмір  одухотворень.  Вам  відоме?

В  реальній  нинішній  дійсності  —  спрямування  воль  є  донизу,  мало  явищ,  поскільки  раніш  душі  залишили  внутрішньо  Христа-Спаса  і  відійшли  від  Нього.
А  оскільки  Бог  являється  ненасильно  —  явищ  нині  мало.  Звідси  масова  безрадісність,  зменшення  сили  волі,  майже  нема  великих.
З  Христом  дуже  радісно!!  Бо  де  Бог,  там  добре.

Штучні  розвеселяння,  загальний  плин  (без  явищ-опам’ятань!)  —  і  втрата  сили  волі  очевидна  лиш  незамиленим  і  стійким:  вона  виявляється  в  дуже  простому  виді:  в  тім,  що  людина  «відкладає  на  пізніше»  найважливіші  звершення  в  собі  і  в  справі  свого  життя;  людина  втрачає  правильний  хід!  Піддається  чужим  програмам,  бере  завжди  легший  шлях,  «пливе  за  течією»,  майже  не  здійснюється  як  особистість  (як  і  її  задуми!),  і  не  встає  супроти  —  щоб  змінити  спрямування,  змінити  все  з  першої  ж  миті!

Другий  вид  втрати  волі  —  неможливість  «завестися»  власним  імпульсом.

Тобто,  людина  працюватиме  далі  своєю  силою  волі.  Але  є  вивих  в  тім,  що  в  першомомент  в  неї  є  потреба  вчепитись  до  імпульсу  волі  сильнішої  іншої  людини!
І  ось  від  поезії  —  і  аж  до  засмаровидленості  у  нещасних  політиків  є  один  і  той  самий  вигук:  «Нема  волі!»,  «Потрібно  проявити  волю!».
Була  б  воля  —  проявили  б.  А  —  нема.
Ні  встояти  проти  спокуси  «дармових  грошей»  (пекельних  дивідендів),  завищення  влади,  зваби  жіночок,  або  «болтать,  чтоби  остаться  в  історії...».
А  воля  зв’язана  з  мисленням,  та  чистої  високої  культури  мислення  нема,  майже  ніде.
А  без  вдачи  мислення  ні  добре  спастись,  ні  творити  у  вимогливому  світі  форм  неможливо.
«Для  людей  це  неможливо»,  —  мовив  Христос.  Для  Бога  можливо.

Та  Бог  допоможе  —  коли  воля  любовно  до  Нього  спрямовується.
Без  любові  людям  нема  чого  збиратись  для  вирішення  важливих  питань.  Мудрі  знають.  Нічого  не  буде  доброго  без  любові.

Бо  ідей  в  світі  майже  вже  нема;  окрім  Христової  над-ідеї  і  не  буде.  Це  богослів’я:  Церква  не  впізнала  свого  поета  знову,  і  це  відома  колізія.

Спочатку  слід  усвідомити,  що  це  є.
Духом  натхенно  написано  —  духом    звісно  ж  читати!

Церква  не  дає  відповіді  на  виклики  секуляризму.  З’являється  глибока  інтрига.
Інтрига  між  «моєю»  поезією  і  Єдиною  Христовою  Церквою.  Хто  вмістить  це??  В  справі  Христа  йому  —  шлях.
Щоб  усвідомити  з  невідомого  —  потрібно  дух  сильний  мати.  Знову-таки  зсередини  запалюються  зорі,  від  Ісуса  Христа:  бабізм  не  пройде!

Важливо  такій  людині  викинути  з  себе  геть  застаріле!  Совєтські  академії,  штучні  університети  Європи,  світу,  які  «з’їли  матір  рідну»:  вигодовану  Святим  Духом  християнську  культуру  старої  Європи.

 Бо  США  і  СРСР  —  оскільки  були  і  є  двома  жандармами  —  там  недокультура,  псевдокультура  або  підміна,  там  є  неповнота  і  сентиментальність,  —  найслизькіша  хвороба  фюрерства!..
Вітаю  вас!  ви  виграєте  пральну  машину!..
Вітаю  вас!  ви  —  фюрерно-антифюрерні  до  кінця  віків!..
Вітаю!  то  за  планом  божевільної,  ще  прореченої  першим  Ісайєю,  єхидни,  в  якої  замість  образу  або  лиця  —  затрамбована  мозковим  досвідом  маска!!!
Шекспіре,  перевернись  у  запевненому  англійському  гробі!  Амбівалентно!..  —  просто  фантастика!  тепер  секуляризм:  ви  у  лавці  єдиній  із  барахлом  і  святими  іконами  —  споживальнички  сорому!  ви  воістину  з’їли  матір  рідну:  кинули  всіх  стареньких  в  пеклі  —  не  молитесь  за  них!!  Храми  закрили!
Якщо  людина,  сім’я  і  країна  ударом  не  почує  правду  про  любиму  себе  —  спасатись  інфантильна  не  буде...

Якщо  мати  інфантильна,  в  неї  ще  й  діти  інфантильні,  то,  ієреї  добре  це  знають,  ситуація  майже  невиліковна:  без  Христа  невиліковна.

Світ  таким  якраз  є  тому,  що  він  без  Христа!..
Стверджуєте,  що  християнство  безрадісне??  самі  ви  такі  —  тому,  що  ви  без  Христа...

Якщо  людина  не  здригнеться  від  того,  що  із  позамірного  Хаосу  прийшло...  і  духу  зі  Святим  Духом,  що  через  Христа,  —  дограєтесь!
Я  вам  з  невідомої  єдності  наволочу,  культуро  розцерковлена  і  Церкво  розкультурена!!  Інакше  секулярна  людина  не  спасеться,  і  ви  також  не  спасетесь!

Не  захворіє  на  невиліковну  хворобу  людина  —  то  і  не  думає  спасатись...  Ви  тепер,  «щасливі»,  у  гіршому  стані:  з  мертвої  точки  зрушитесь  ви,  коли  «щастя  в  мізках»?  Позриваєтесь??
Ще  ви  не  вставали,  мабуть,  проти  лихих  пристрастей,  як  ворожих  сил  у  вас,  тим  більш  в  боротьбі  проти  крові  тварної...

Прагнули  —  знати  багато?  мені  —  зайвого  аби  поменше    було...  так  віднедавна.
З  цим  світом  протезів  я  не  починав  ще  говорити  по-дорослому!  що  нині  є  протез  —  духовний  фашизм  —  на  свідомість  і  світосприйняття...
 
Частину  того,  що  святі  мають  перед  успінням,  Христос  подав  мені  від  народження...  то  що  ж,  заб’єте  ви  Його  духовно-художнє  вікно?  То  Ви  сильні?
Прошу:  Господь  Бог  Ісус  Христос  і  єсть  Господь  Сил...

Третій  вид  ослаблення  волі:  інтернетна  молодь  має  змінений  аспект  сприйняття,  поверховий,  тому  і  не  осмислює  на  глибинах,  не  має  головного  —  самобутності,  мислительних  навичок,  творчих  плодів,  та  й  сила  волі  ослаблюється,  щезає...  Найкраще  дияволові  в  цьому.

22.03.2011

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович