Регресивний прогрес

Втопилася  нікчемність  в  безнадії.
Тепер  вже  не  нікчема,  Я  -  Ніхто!
Ніким  все  ж  краще  плавати  по  світу,
Залитому  помиями  й  лайном.

Нікому  не  потрібна  добра  слава,
І  визнання,  таких  же,  як  Ніхто.
Нікого  не  підчікує  облава.
Ніхто  ні  з  ким  не  піде  у  кіно.

Ніхто  нічим  прив'язаний  до  місця,
Але  нікому  нікуди  піти.
Ніколи  не  поцупить  краще  "інше".
Нізащо  не  віддасть  комусь  своє.

Нікого  не  захопить  сіра  маса,
Не  затягне  у  вирій  до  зими.
З  ніким  залишиться  ніде,  як  в  казці
Впустивши  в  себе  вічність  мерзлоти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2020
автор: LeV