Життя як день, а день як ціла вічність.
У вічності це є всього лиш мить,
Як цяточка в складОвій - безкінечність;
В вервечці цій вперед вона летить.
І значення не мають вже бажання,
І намагання наші щось змінить,
І хвилювання наші, та страждання,
Тому потрібно – просто в світі жить.
Щоб цятка ця завжди була ясною,
Й блищала так, як відблиск кришталю,
То намагайся стежкою земною
Йти з правдою, й відходить без жалю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2020
автор: Ольга Калина