Я не чую свого серця, бо воно мовчати хоче
Може якщо ти озвешся, воно стукати захоче?
Я не відчуваю душі, бо у ній лиш морок ночі
Може як її торкнешся, жити знову я захочу.
Я не чую своїх мрій, бо вони пішли від мене
Може коли ти приїдеш я згадаю те, що треба.
Я не відчуваю рук, бо вони не мають сили
Може ти мене почуєш, я старатимусь на ділі.
Я так хочу у кохання, я так хочу в твоє тіло
Я так хочу всі бажання виконати так уміло.
Я так прагну дати щастя, дати силу, дати віру
Я так мрію що для нас це буде довго і сміливо.
Може я багато мрію, може це для мене зайве
Може не мене ти хочеш, а я мрію мимоволі.
Може мені допоможеш зрозуміти твоє серце
Може щось сказати хочеш? Ти кажи, кажи лиш чесно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893135
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2020
автор: ІраБо