Якби ти вчився так як треба

Якби  ти  вчився  так  як  треба,
то  й  мудрість  би  була  своя  -
А  так  тицьне  Барига  з  неба
Срібняк  -  і  вже  душа  твоя
Йому  належить  з  потрохами.
І  вже  ти,  хлопче,  сам  не  свій
І  розум  -  наче  в  того  Хама,
Що  з  діда  свого  здер  сувій
І  висміяв  його  перед  синами  -
Та  й  підло  клоуном  зробив...
Тепер  і  ви  його  стопами
За  Мародерову  платню
Готові  вилизать  матню
Тому,  хто  з  "рускімі"  попами
Хоругви  сталінські  носив.
І  вознесли  його  до  неба:
Що,  буцім  -  гетьман  Мародер,
І  наче  б  він  -  це  Україна,
а  ввесь  народ  -  це  він  один.
То  де  ж  ваш  розум,  раконеби?
Невже  Луципір  вже  роздер?
Котрий  розорену  країну
З  мальдівським  Пончиком  пожер!
"Схаменіться!  будьте  люди,
Бо  лихо  вам  буде.
Розкуються  незабаром
Заковані  люде,
Настане  суд,  заговорять
І  Дніпро,  і  гори!
І  потече  сторіками
Кров  у  синє  море
Дітей  ваших…  і  не  буде
Кому  помагати."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2020
автор: ПВО