Це надлюдське Поема


                                   Святій  Трійці
                                   і  Всеблагословенній
                                   з  любов’ю  присвячується


Люди-кишки  для  глибокого  лісу  —
це  інфекція...
З  ревом  ведмедя  —
він  реве  й  я  реву  —
не  людське  реветься
й  не  по-людськи
реветься...


Не  знав  того  Гегель
не  знав  старий  світ
не  знав  і  Гельвецій!
Огненним  з  ведмедя  —
він  реве  й  я  реву  —
не  людське
й  не  по-людськи  реветься


Світська  культура
іще  ізітреться  —
ведмідь  реве
й  я  реву  
це  нелюдське  —  реветься!!


Дух  Святий  всміхається
демонічна  культура
колоїдність
молодість  «Боїнгів»...
але  —  образ
піднявсь
а  за  мною  і  ліс,  і  вибоїни!



Ми  так  з  ним  ще  гукаємось
чистий  ліс
й  чистота  відгукнеться  —
він  реве
й  я  реву
це  нелюдське  —  реветься!!!!



Світу  культура  —  це  грунтування
але  сила  ж  —
не  в  елоквенціях.
В  товчі  все,  в  товчі
культ  —  підготовчий,
що  людський,
а  натомість  прорветься
Бог
і  ікона  мов  бризки  з  блискавок
сама  займеться  —
над  грунтами  свавільними
світ  —  зареве
бо  надлюдське
нелюдськи  й  реветься!..

27.10.2020,
ліс  —
і  в  квартирі,
Київ

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893083
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович