САМОТНІСТЬ

Тринога  старість,  древній  тин,
Дні  йдуть,  як  завчені  молебні.
Краєчком  щастя  неба  клин  -
Й  такі  осінні  смутки  древні.

Бо  вже  на  інший  бік  ріки
Втекли,  як  діти  неслухняні,
Один  по  Одному  роки,
Лиш  спогади,  мов  казка  нАніч.

А  за  парадом  ясенів  -
Велично,  у  фаті  кохання,
Йде  молодість  жива  зі  снів  -
З  новим  життям,  по  днях  прощання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: Мацикур Володимир