Любов не згадує вини.
Усе минуще.
Поглянь, як близько до весни,
Воскресне суще.
Мов сон, розвіється печаль,
Зіпнеться жниво,
Натхнення з уст зірве печать
І стане диво.
А я тихенько, мов чернець,
Складу молитву,
За битву відданих сердець -
Святійшу битву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: Мацикур Володимир