ПОГЛЯНЬ , МАМО ЛЕТЯТЬ ЖУРАВЛІ!
Поглянь ,люба мамо летять журавлі!
І закурликали ,над рідним краєм.
І кличуть ,мене удаль-в далекі краї
І чути,їх дзвінкий голос за гаєм.
Бачу,мила донечко , моя дорога!
Як летять, один за одним птахи у світи.
Благословила ,їх у путь -Осінь Золота
І в тумані,губляться їхні сліди.
Як на старість,мені жити доню моя!
Ти ,є моє сонечко -серед зими.
Без тебе ,моє життя згорить,як свіча
Не зацвітуть, ніжні троянди з роси.
О дозволь,рідна мамо за ними летіти?!...
І віднайти ,свою доленьку у світах.
У надвечір'я, буду зорею світити
Прилечу,додому до гніздечка як птах.
Відпускаю,тебе у дорогу моя дитино!
Шукай, свою доленьку в чужій стороні.
І візьми,із собою -гілку калину
Хай нагадає -Отчий дім на чужині.
Посади, калину і поливай водою
Хай вона зацвіте цвітом навесні.
Охороняй ,від гріз...рости,з любов'ю
До неї ,пташки ,принесуть вісточку тобі.
О , пробач,рідна мамо голубко сива!
Що я залишаю , хату -рідний поріг.
Повернусь,коли зацвіте вишня біла
Як зазеленіють трави розтане сніг.
Шумлять,чубаті розлогі дуби,ясени
Плаче ,пізня осінь дрібними сльозами.
У снах, сниться свій рай-яблуневі сади...
Як пахне ,духмяний хліб і борщ у мами.
М. Чайківчанка.
2007 0809
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: Чайківчанка