Мені здається, що ти мене поглинув
Наповнив повністю лише одним собою
Без тебе день я не живу, а лиш існую
Ніяких земних благ тепер не потребую.
Ти випромінюєш всі сторони бажання
Які всередині займають весь мій простір
Усі твої слова для мене як завдання
Які я втілюю не через треба... Через хочу.
Так непомітно змінюється мій характер
Усі зажими, що колись були зникають.
Тепер все більше у собі я відчуваю
Потоки віри й сили, що від тебе так лунають.
Все, що колись я не могла в собі прийняти
Усі страхи, недоліки від слів сторонніх
Ти показав мені як треба відстояти
І показати всю красу в середині і ззовні.
Мені потрібен ти.... Не завтра і не потім
Не на годину, чи добу.... Лиш на постійно.
Тепер не буду, не готова і ніколи не захочу
Тебе ділити з іншими людьми. Ти мій єдиний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2020
автор: ІраБо