Ця тиша гримить голосніше за сурми!
Вібрує в клітинах, луною дзвенить!
І нерви –тонкі і натягнуті струни –
Торкнутися страшно – порвуться умить!
Мовчиш… поміж нас тисячі кілометрів
Не стишать сердечних ударів биття!
Під плетивом теплих ангорових светрів
Пульсують коханням два наших життя!
Чи варто словами цю тишу розбити?
Що варті вони? З вуст злетіли – й нема…
Я завжди з тобою, в тобі буду жити…
Я просто не зможу без тебе, сама…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892985
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Волинянка