Любов

-  Щаслива  я,  -  ніч    забринить    словами,-
Ти    все  ж    жива,    моя  земна    любов…
Тебе  я  обіймаю  тихо    знов
Крізь    відстані    зомлілими    руками.

З  яких    світів    так    довго    ти    ішов?
Припав    до  рук    пошерхлими    вустами…
Зоріє    спогад    юності    між  нами  -  
Те  незабутнє,    що    бентежить    кров.

З  тобою  лиш    симфонія  життя  -
В  гармонії…  Й  немає    каяття
За    миті  ці,    даровані    любові.

Що  Бог  з’єднав  -  не  роз’єдна    ніхто.
Освячене  –  в  нащадках    проросло,
І  пам’ятник    йому  -  в    живому    слові.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Світла(Світлана Імашева)