Поїзд-контрабас

"Не  бачити.  Не  чути  твого  крику",  -
та  трави  викрик  завжди  відчувають
і  стебла  від  судомів  відлітають  -
легатні  жертви  його  струму  й  смику

І  грає  він  на  сухожилках  звуків,
і  ріже  -  розриває  цілі  вщент,
наступний  крок  -  це  мрія  про  абсент,
вона  зросла  і  в  тон  із  нею  стукіт

"Біжи"  -  лунає  шурхіт-шепіт  в  ноги,
"...put  flowers..."  -  тихим  фоном  відчуттям,
надійно  відчаєм  до  небуття
з  тремтінням  ґрунту  -  зайві  епілоги

Біжу.  Тільки  на  зустріч  з  вашим  страхом,
є  шум  сильніший,  що  давно  чигає.
Нехай  же  потяг  різко  розсікає,
бринить  своїм  стабільно  скрипним  шляхом

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: 3^4