Літає вітер мовби безупинно
Шукає знову подихи від вітів
Забрів сюди якось не знано
Прилинув він на запах квітів
Живуть, блукають в лісі птахи
Летять вони за покликом роси
Що кожний ранок сповіщає
Пора вставать, від шороху коси
І через снігову обвітрену коринку
Пробитись хоче знову ніжний цвіт
Подарувати всьому лісу милий
Весняний свій, приємний квіт
А ось пригріє скоро сонце вранці
Розтане кірка і дасть свій прохід
Красі у світ цей, що приносить
У цей прекрасний милий плід
І знову й знову підіймати буде
Листочки вітер, шорох на весь ліс
Із вітром знову птахи сповіщають
Що сніг розтав й життя нове приніс
26.01.2004 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Ярослав Яресько