Дитятко

В  минуле  нема  вороття,
Хоч  тепло  там...  Це  ми  пізнали...
Чи  ти  пам"ятаєш,  дитя,
Оці,  що  колись  колисали,
Простягнуті  руки  мої
До  тебе...  Дитятко,  дитятко...
Як  слухали  ми  солов"їв
Із  мамою...  Я  тобі  батька
Не  міг  замінити  тоді,
Хоч  ніби  хотів...  Тільки  мами
Бували  такі  молоді,
Що  ми  їм  ставали  батьками...
Чи  друзями...  Бо  у  кохан-
ні  ті  відшукать  намагались
Новітній  квітучий  роман...
А  діти  собі  залишались
Загубленими  у  траві,
Неначе  малі  кошенята,
Сумуючи...  Нібито  від
Тих  днів  промайнуло  багато
Усього,  що  зветься  життям,
І  квіти  давно  похилились...
І  знову  розквітли...  Бо  там
Частинки  тепла  залишились...


©  Copyright:  Серго  Сокольник,  2020
Св.  №120102606722  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Серго Сокольник