Осіне, не поспішай від нас іти,
І радуй сонячними днями.
Полинуть в далеч ті вітри,
Зостануться всі дні казками.
Ще збережи для нас тепла.
Не йди на зустріч із зимою,
Несе надмірну купу зла
Негоду й холод за собою.
Єдиним порухом брови,
Зима розстелиться степами.
І не подбає про живих,
А лиш розважиться з вітрами.
Отож ти нас не залишай.
В різноцвітті гуляй гаю,
Приходь у гості ти на чай,
Залишся трохи ще благаю...
Не поспішай, даруй красу.
Не треба швидко так прощатись,
Чуття тримай, а не сльозу
Дозволь в коханні зізнаватись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Валентина Ярошенко