рибалочка

У  коліні  річки  озеро
Очерет
Заховав.  Дощами,  грозами,
Без  джерел,
Є  воно  кістковим  весело  —
Щомомент.

Похилилось  листя  дерева
До  води.
Прилітає  птаха  червнями
От  сюди.
Щоб  помріять  трохи  з  берега:  
То  труди.

Як  хвилює  вітер  дмухами
Голубінь,
Утомившись  зливи  рухати
Надструмінь,
То  пернатки  пір’я  круглістю
Чинить  тінь.

Надивившись  аж  прозорості,
Не  гайда
Милуватись  іншим  простором
Ще  вона:
Уночі,  як  дуже  зоряно,  —
Це  їй  дар.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: Ти