Ще вчора клени були зелені…
Птахи сьогодні відлетіли – пожовтіли…
Настане завтра – загасне ватра…
Стояти будуть чорні на дні безодні,
Чи на Різдво одягнуть біле – зрозуміло…
На свято ж треба шати одягати.
Зимі замовили тканину – для неба синю.
І білосніжної сувої – на клени й хвої.
А я для щастя вдягнути мушу власну душу…
У теплі кольори зимові – клапті любові,
Що розірвав ти, позбираю і позшиваю…
Захочеш повернутися до раю – я чекаю.
Вже клени гілля чистять – пада листя.
У хатах палять печі – мерзнуть плечі.
Неначе осені тотеми – хризантеми…
Морозні ранки і тумани між нами…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: Волинянка