Яблука

Вона  продавала  яблука  з  присмаком  осені…
Кожне  дбайливо  замотувала  у  літні  спогади:
Теплі,  забуті,  до  осені  незапрошені,
Та  хто  ж  купить?  –  У  кожного  свої  розклади…

Поспішали  повз  автівки  і  перехожі  з  проблемами,
Пил  буденності  падав  на  червонобокі…
Як  пояснять  вчені  з  їх  теоріями  чи  теоремами,
Де  загубила  людина  свій  чистий  спокій?

А  у  кошику,  сплетеному  вторік  дідом,
Десь  на  денці  сховалась  любов  із  пробою.
Перевірена  роками  і  останнім  літом,
 Коли  в  лікарню  щодня  приходила  зі  здобою.

А  сьогодні  треба  до  хліба  щось  купити,
У  садок  завітала  осінь  з  дарунками.
Насипала  яблук  –  шкода,  як  будуть  гнити…
То  й  пішла  торгувати  осінніми  поцілунками.

Так  хочеться,  щоб  кожен  спробував
Соковитого  щастя  чистого  саду.
Без  коштовних  прикрас,  без  коштовних  оправ,
Свіжого  подиху  життєвого  листопаду.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2020
автор: Волинянка