-Ти помічаєш?
-Помічаю…
-Невже ми бачимо це вдвох?
Повільно йде по ковдрі гаю,
Не хто-небудь, осінній бог.
У кармазиновім жупані,
Де ступить – гриб там чималий,
Де гляне – лист горить багряний
І сонця хвіст, як лис рудий.
-Ходім,попросимо у нього
Тепла і світла для усіх,
І побажаєм на дорогу,
Деньків прозоро-золотих…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2020
автор: Стяг