"Дотик словом інтиму" від Д. Павличка

Знакомя  читателей  с  творчеством  своего  коллеги  Дмытра  Павличка,  предвижу  негодование  некоторых  читателей  по  поводу  и  без,  однако  не  могу  ничего  поделать,  ведь  стихи  эти  переводить  невозможно.

-  

/Фото  из  Инета;  Википедия:  "Дмитрий  Васильевич  Павлычко  —  украинский  поэт,  переводчик,  литературный  критик,  политический  деятель,  дипломат.  Как  поэт  дебютировал  книгой  стихов  «Любовь  и  ненависть».  Википедия  -  https://ru.wikipedia.org/wiki/  )))

Дата  и  место  рождения:  28  сентября  1929  г.  (возраст  91  год),  село  Стопчатов...  /

Дмитро  ПАВЛИЧКО

"Візьми  мене,  як  арфу,  поміж  ноги,
І  грай,  і  грай,  та  струни  не  порви,
Бо  я  прийшов  з  далекої  дороги,
Подібний  до  згорілої  трави.
Моя  кохана,  завтра  я  воскресну,
Ти  ж  нині  невоскреслого  кохай.
Я  не  поїду  більше  ні  за  Десну,
Я  не  подамся  більше  за  Дунай."

"""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""

"Між  персами  твоїми  –  жолобок,
Задолина  життя  і  пропадання,
Туди,  немов  нитки  в  один  клубок,
Збігаються  мої  думки  й  жадання.
Там  погляд  мій  свої  стежки  снує,
Вникаючи  крізь  блузу  і  сорочку,
Зникає  дивно  там  єство  моє,
Мов  крапля  на  вишневому  листочку.
Та  ні,  я  виникаю  із  води,
Мов  рятувальна  виспа  в  океані.
І  починаються  мої  важкі  труди
Між  горами  на  тій  святій  поляні.
На  мене  сходить  воля  звідтіля,
Де  є  одна  гора,  а  поруч  –  друга.
І  твої  груди  тверднуть,  як  земля,
Яка,  немов  рятунку,  прагне  плуга.
Як  би  я  знав,  де  ти  живеш,
Дивився  б  крізь  вікно  знадвору,
Як  ти  виходиш  із  одеж,
І  входиш  в  мрію  снів  прозору.
Я  там  стояв  би  цілу  ніч,
Щоб  знову  бачити,  як  вранці
Злітає  сон  із  твоїх  віч,
І  ти  встаєш  в  прозорій  тканці.
Та  я  не  знаю…  Не  дано,
Бо  ми  з  тобою  не  знайомі,
Та  чом  же  те  твоє  вікно
Горить  в  космічному  огромі?
Коли  дивлюсь  на  небеса,
Я  те  вікно  щоночі  бачу,
І  сходить  золота  краса
В  мою  фантазію  чортячу.

"""""""""""""""""""""""""""""""""""""

Ти  дуже  гарна,  але  я  з  тобою
В  ліс  не  піду,  де  пахне  тінь  хмільна,
Де  чорт  під  папороттю  голубою
На  нас  чекає  з  чаркою  вина.
Питво  і  перевтілення  химерне
Чекає  там  звабливе  і  страшне:
Боюсь,  що  біс  мене  в  коня  оберне,
Дух  амазонки  в  тебе  зажене.
Боюсь,  що  я  іржатиму  від  щастя,
Як  по  мені  ковзне  жіноча  плоть,
Боюсь,  що  скинути  сідла  не  вдасться,
Не  вдасться  зсунути  з  очей  оброть.
Та  в  цього  світу  дивній  круговерті
Моя  істота  вже  конем  була…
То  ж  клич  мене  на  мох!  Неначе  смерті,
Боюсь  і  прагну  я  твого  сідла.

""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""

Ти,  мов  яблуко  з  галузки,
Впала  в  трави  молоді.
Я  звільнив  тебе  від  блузки,
Клавши  руку  на  груді.
Я  звільнив  тебе  від  льолі
І  від  інших  одежин,
Розглядаючи  поволі
Кучерявий,  гострий  клин.
Я  на  нього  настромився,
Я  відчув  небесний  біль,
Я  злетів,  я  народився,
Наче  з  кокона  мотиль.
Я  крильми  моливсь  преклонно,
Богу  дякував  за  те,
Що  світило  твоє  лоно,
Наче  ябко  золоте."

"""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""  -    Красивые  цветы,  розы  картинки  (57  фото)  видео

/Фото  из  Инета/

"В  землі,  мов  клубень  бараболі,
Росте  моя  снага  крута,
А  ти  летиш  в  прозорій  льолі,
Неначе  птиця  золота.
І  стать  моя  стримить,  мов  колос,
Мов  кукурудзяний  шулюк,
Бо  прагну  я  дістатись  в  космос,
У  просторінь  небесних  мук.
Для  тебе  я  готую  зерна,
Моя  пташино  із  небес,
В  мені  сидить  вогонь  інферна,
Та  ніжний  він,  немов  овес.
Зійди  до  мене!  Я  дозволю
Склювати  все  зерно  моє,
Та  тільки  скинь  прозору  льолю,
Бо  колос  мій  її  проб’є.

""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""

"Зостаньсь  на  цілу  ніч!
І  я  зоставсь  до  ранку…
Над  раном  сонця  ждав,
І  відхиляв  фіранку
Для  перших  променів,
Та  сонце  не  зійшло,
Стояла  ніч  навкруг,
Чорніло  неба  тло…
І  я  сказав:  “Це  ти,
Моя  кохана  доле,
Зробила  так,  щоб  ніч
Не  скінчилась  ніколи,
Та  пожалій  мене,
Дай  мені  трохи  сонця,
Як  ждеш,  аби  я  був
За  мужа  й  охоронця!”
А  ти  сміялася:
“Не  дам  тобі  й  краплини,
Зостався  ти  на  ніч,
То  ж  ніч  тебе  поглине;
Платити  за  кохання
Потрібно  сонцем,  друже,
А  хто  ти  там  –  чи  муж,
Чи  сторож  мій  –  байдуже!”

""""""""""""""""""""""""""""""""""""

Я  за  тобою  навздогінці
Усе  своє  життя  біжу;
Я  впізнаю  у  кожній  жінці
Тебе  –  і  рідну,  і  чужу.
Я  за  тобою  навдогони
Лечу,  як  п’яний  соловій;
Я  впізнаю  в  очах  ікони
І  в  оці  відьми  поклик  твій.
Не  зупиняйся.  Будь,  як  мрія,
Як  видиво  в  миттєвім  сні.
Чи  ти  –  свята,  чи  ти  –  повія  –
Не  дай  дізнатися  мені."

"""""""""""""""""""""""""""""""""""""""

"Спідниця,  втята  на  півслові,
Неначе  тятива  туга,
І  ліфчика  дзвінки  шовкові,
Де  схована  грудей  жага,
І  погляд,  що  шукає  цілі,
Брат  ятагана  й  батога,
І  зуби,  як  сніжинки,  білі,
І  млосна  на  устах  юга…
І  я  хмелію.  Та  не  дуже,
Кажу  собі  –  це  не  вона!
Це  так  із  мене  жарти  струже
І  вже  невперше  –  сатана!
Борюсь!  А  після  перемоги,
Як  лежемо  вже  ледь  живі,
Намацую  маленькі  роги
Під  косами  на  голові."

Источник  -  http://dotyk.in.ua/pavlychko.htm

-Пионовидные  розы  Juliet  (Джульетта)  -  21  шт.  цена  3  690  грн  купить  букет  с    доставкой  по  Львову  -  Kvitna  -  Роза,  Роза  пионовидная  Персиковый

/Фото  из  Инета;  Та  в  цього  світу  дивній  круговерті  Моя  істота  вже  конем  була…
То  ж  клич  мене  на  мох!  Неначе  смерті,  Боюсь  і  прагну  я  твого  сідла."  /

Цитировать  и  читать  стихи  Дмитрия  Павличка  можно  бесконечно,  ведь  его  творчество  длится  почти  100  лет,  поэтому  читайте  его  в  публикациях  Инета,  в  книгах  рекомендованных  Википедией  и  не  только...  Хай  щастить,  -  Навзаєм.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2020
автор: vektor