Срібне мереживо виткала осінь,
Бабиним літом зветься воно.
Знаходжу й у себе його на волоссі,
А було ж русявим не так вже й давно.
І бурштином обсипає черешню,
Багрянцем вкриває глодові кущі.
Багата вона і незміряно щедра
Захоплення й втіху дарує душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський