Нас поєднала осінь золота.
Кохання в душі поселила.
Її чарівність, велич і краса
В серцях вогонь нам запалила.
Я пам*ятаю ті чудові дні.
Кленове листя бурштином горіло.
А ти мені так ніжно шепотів:
,,Навіки разом з тобою, мила."
Ми знову зустрічаєм свою осінь.
Щасливу, що поєднала нас тоді.
Життя біжить, вже в косах просідь.
А ми, неначе, знову молоді.
27.10.2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Zoja