Не шукай і не клич мене…

Не  шукай  і  не  клич  мене.  Не  треба.
Я  згублюся  в  твоїх  міражних  світах.
Буду  зіркою  далекою  в  нічному  небі.
Буду  спалахом  ясним  в  твоїх  очах.

Буду  інколи  до  тебе  приходити  в  снах.
Тільки  ти  не  питай,  чом  так  сталось,  не  треба.
Ти  відчуєш  мій  дотик  на  спраглих  вустах.
Вранці  я  доторкнуся  промінчиком  з  неба.

І  колись  в  метушні  сірих  сумрачних  днів
Сколихне  душу  щемом  спомин  про  мене,
Знай,  що  іскра  кохання  не  згасла  в  мені.
Я  тебе  не  забуду  і  молитися  буду  за  тебе.


07.10.2020р.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Zoja