У Ляйпцигу осінь

*        *        *

У  Ляйпцигу  осінь  –
так  близько...  й  далеко...
І  серцю  не  досить,
десь  гусячий  клекіт
над  шпилями  може
й  твоїми  у  леті,
що  не  допоможе
домчати  в  кареті...

туди,  де  колись  я
у  вулицях  літа
неспішно  вдивлявся,
де  міста  палітра.
Вже  Ратушу  но́ву
укутала  осінь...
Так  хочеться  знову
в  злотаві  тороси...

Прости,  що  не  зміг  я
до  тебе  дістатись  –
така  вже  інтрига,
мій  Ляйпциг,  каратись...
А  серце  з  тобою
прощатись  не  хоче,
бо  ж  пам'ять  з  любов'ю
цілує  ув'  очі...

22.10.2018р.





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Променистий менестрель