Їх на сьогодні так багато,
Кого чекають із війни,
Чекають вдома діти й мати,
Адже боєць має прийти.
Вже кілька років в підземеллі
На обмін ждуть наші бійці,
Свідомість часом, як в проваллі,
Згубила в ліку ночі й дні.
З підвалу бачать небо в гратах
І ясні зорі уночі,
Та часто сниться рідна мати,
І борщ домашній із печІ.
Пряме приниження й цькування
Здоров’ю їх далось взнаки,
Пекучі рани й катування
Відбиток лишать на роки.
Їх не лякає підземелля,
Їх дух козацький не зломить,
Зберуть докупи всі зусилля,
Щоб повернутися і жить,
Й обняти діток, й рідну матір,
Яка в віконечку весь час,
І вибігає часто з хати,
Та довго дивиться на шлях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Ольга Калина