Мені приснилось, ніби я літаю
Та світ змінився, в нім лише добро,
Я сторінки життєві пролистаю
В яких дитинство трепетне пройшло
Згадаю сад де яблука і груші
Нам дарували смак всього життя,
Як зустрічали з нетерпінням друзі
І так всміхалась радісно душа
Хотілось повернутись на хвилину
Де в поєднанні книги і портфель,
Як ненька люба, ще малу дитину
Вела за руку в школу навпростець
Як ми раділи печиву, цукерці,
Що смакували ніжнії вуста,
Як на біленькій з зошита серветці
Всі літери виводила рука
І де поділась мила безтурботність
Та кожна мить щасливою була,
Лиш зараз зрозуміла, що змістовність -
Складала шлях дорослого життя
І зараз сниться, ніби я літаю,
Але дитинства не вернуть роки,
Я всі думки життєві пролистаю,
Щоби в рядках цей шлях іще пройти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик