Впало небо в ставок, і розквітло волошковим цвітом,
Верби коси свої опустили до краю води.
Осінь прибрана в розкіш, блукає стривожено світом,
І боїться, що скоро, в обійми прийдуть холоди.
Десь у яворі зойкнула зболеним щебетом пташка,
Покотились холодні тумани й рясні по землі.
І чогось на душі так тривожно і сумно, і тяжко,
Всі надії і мрії розтанули в сивій імлі…
Лиш розкішно ставок синім цвітом мене зігріває,
Хоч на серці чомусь причаїлося болі комок.
Журавлів плач останній у небі яснім пропливає,
Але тішить краса від яскравих чарівних думок.
20. 10. 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2020
автор: Валентина Рубан