Мамина засторога.

Знайшла  білочка  дупло  на  дубочку.
Дім  облаштувала    в    холодочку.
Народились  дітки-білченята,
Хазяйнує  білочка  завзято.

Літо  красне  швидко  промайнуло.  
Білченята  виросли,  змужніли.
Стала  мати  діток  научати,  
Що    в    природі  може  їх  спіткати:

-    Ви,  гуляйте  тільки  біля  дому.  
Де  живете    -    не  кажіть  нікому,  
Як    угледите  лисицю,  -    не  лякайтесь.  
Гульк,  на  дерево  !    Мерщій  ховайтесь.  

Перестріне  в  лісі  десь  куниця.  
Спритність  тут    -    тікайте,  як  гордиться,  
Бо  заманить    в    хащі  вас,  хитрюща,  
Вже  додому  не  поверне    -    злюща.!  

Коршун    в    небі  зирить,  виглядає:
Де  білча  саменьке  тут  гуляє?  
Лише  з  мамою  безпечно,  діти,  
Біду  краще  попередить,  ніж  зустріти.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2020
автор: Галина Лябук