(Акровірш.)
[b]З[/b]апалало чуйне серце у митця –
[b]А[/b]йстри, ніби спалах сірниковий.
[b]В[/b]орохи барвисті в клумбах морозця,
[b]І[/b] Лиман… рожево-світанковий.
[b]Т[/b]еплі ноти наші – осені поля –
[b]А[/b]грономів гордість та утіха.
[b]Й[/b]мовірно, їх красою окриляв,
[b]Т[/b]ремтів на вітрі, від емоцій вихор…
[b]Е[/b]нергія та побут слобожан
[b]Д[/b]арує неповторну насолоду,
[b]О[/b]двічний промисел зберіг Лиман –
[b]Н[/b]айкращі віники з свого городу.
[b]А[/b] ось – теплиць видніються шапки,
[b]Ш[/b]нурочками – ділянки парникові,
[b]О[/b]дні із перших мають огірки –
[b]Г[/b]осподарі у краї – пречудові…
[b]О[/b]тож в Лиман ти, гостю, завітай:
[b]К[/b]раса озерна у віках не гасне,
[b]Р[/b]озчулює піснями щедрий край,
[b]А[/b] ще й озерний спробуйте «врожай» –
[b]Ю[/b]шку із риби зваримо для Вас ми!
(Дякую за фото с.Лиман - Любові Тищенко.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2020
автор: Білоозерянська Чайка