АБО
КОЛИ ПОЛЮЄ ТЬМА
На мене теж полює підла тьма,
Тормосить душу, зазирає в мозок,
Лиш сил у неї, вам скажу, – катма.
Не бачити душі їй, ані розум,
Бо не кума вона нам, не кума…
В Любові, Світлі тільки сенс магічний.
Горить душа, міцніє долі нить.
І береже найкраще предковічне,
Хоча життя земне – це тільки мить.
Душа велична все несе у Вічність.
Не піддаюся тьмі й підступній ниці,
Бо мрію лиш на крилах знятись ввись
Поступки всі записані у Книзі –
Тож глянемо у вічі всім колись…
Бог проведе і по тоненькій кризі.
Любов Його – до Вічності, увись.
20 червня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2020
автор: палома