потяги = протяги

кажуть
до  хорошого
звикаєш  швидше

та  це
не  про  нас

ми  відкриваємо  двері
потроху
і  з  недовірою
світла

привідкриваємо
....ось

ми  призвичаїлись
жити
окремо

поодиноко
міряти
кроки
килимом
самоти

ми  призвичаїлись
зачиняти
дверці
протягів
серця

потягів
всеможливості
невідчуття  часу
голосу
привокзалля
протягу

..призвичаїлись..

не  про  нас
нам  звикати
не
мо
ж
л
и
в
о

..та  чомусь
валентинові  очі
втомлено
посміхаються

і  вже  на  них
затеплився
зайчик
сонячний

котику
спи

..
я  призакрию
за  собою
потяги
....

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2020
автор: мелодія сонця