Одного разу восени

Манить  холод  в  свої  свіжі  обійми,
Земля  дощем  вмивається,
Вже  скоро  одягнеться    снігом  білим,
А  на  душі  зима  вже  зараз  починається.

Ласкава  киця  шукає  всюди  сонце,
Щоб  ще  трішки  поніжитись  в  його  теплі,
А  я  все  ж  залишусь  незнайомкою,
Випадковою  перехожою  у  пам’яті  твоїй.

Білосніжні  сніжинки,  опалі  на  віях,
Замаскують  у  очах  печаль,
І  зігріє  кожного    в  мороз  зарозумілий
Тепла  усмішка  на  устах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2020
автор: Іра Задворна