Річка у життя на споді
Тихо в'ється між горбами.
Понад світові безодні
Вечір мріє кольорами...
З краю світу голос мами:
Діти, діти, ви ж голодні !!!
Замість діток - тільки хмари -
Всі пухкенькі, всі чудові,
Горю матері до пари
Влиють Божої любові,
Та й підуть по добрім слові
Далі від гріха і кари.
Бродить біль, збиває роси
Понад річку між горбами.
З ним любов і горе босе,
Наче трійко діток мами...
Не питай, чом над житами
Вітер жалібно голосить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2020
автор: Мацикур Володимир