Цю жінку мій Боже, люблю, як тебе!
Красуня кароока, як ніч духмяна.
Врода, як пречисте небо голубе
Дозволь любити, назвати " кохана".
Я , малюю її портрет в уяві...
І бачу силует із зоряних мрій.
Чую пісню у високій октаві
Лунає ніжний голос поміж лелій .
Я бачу твій образ у нічній пітьмі
І пишну постать осяює зірка.
І здалека усміхаєшся мені.
Без тебе туга...і на душі гірко.
Моя кохана я так люблю тебе!
І в цю мить, назустріч до тебе спішу..
Ти,ведеш у казковий рай мене
І я ловлю щиру усмішку твою.
Я люблю тебе ,як мати немовля!
У серці лелію думки про тебе.
Ти, як Богиня на картині здаля
Що манить здалека мене до себе.
Осяяна --в місячному серпанку
Стрункий ніжний стан довгі пишні коси.
Ти, так схожа на смагляву циганку
На троянду,що п'є- вранішні роси.
М .Чайківчанка.
2010 09.20.
2010 09. 20.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2020
автор: Чайківчанка