Не підкорюсь тобі, хоча й кохаю,
Про почуття теж не зізнаюся ніколи.
Я ж незалежна, принципова,
С характером і гонорова.
Феміністичні погляди мої,
Мабуть, тобі не до вподоби.
Та я така, як є –
Комусь незрозуміла і жорстока.
І сліз моїх ніколи не побачиш…
Такі не плачуть, або плачуть в самоті.
Для всіх я сильна, вольова – такою бачиш,
А слабкості відомі лиш мені.
Так, феміністка! Цим дуже пишаюсь,
Нескорена чоловіками, всім вам зась!
А на душі буває так пекуче…
Шкодую іноді, що тобі не здалась…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2020
автор: