Якщо ти зараза
збагни все відразу
і сиди
як зараза —
мені не корисно
будь-кого образити!..
аморазми
моралізми
й маразми —
це не про мене
каз — діло потрібне
як він не доводить
до сказу —
мені так добре!
зубатим не бути
нічого й кусати
добрішим стану?
це я не зможу й писати???
не дивно — в печерах
просили
їх відмурувати!
любити б
любити б
Її —
голубом-духом літатиму
(і —
так добре що аж невдобно...)
так літатиму!
да я
любов’ю святою
джунглі перевертатиму
антитіла антисектантів
і
антитіла від антисектантів
(мені так добре!)
я світ цей
перевертатиму!
мутатоли
мені б Її любити
мені б Його любити!
боротьбісти із пошестю!
поки бігають вулицями
в масках
замаскованії
протагатори — невідомо чого —
протагоністи
бо ж не люблять
і не тільки Її —
невідомо за що агітатори!
(мені так добре!!)
а як долітаю
до храму Божого
то і місцеві волають
«сказитись можна!»
«та як же це так — любити!
а як же жити?»
каз — діло потрібне
та хіба діло любові —
до сказу?
коли любов не просить — відмурувати?
та хіба любов — відгородити?
хіба вона не переможе — смерті?
кобрів?
обрій?
мур розвалити — то
вжалить кобра?
(Любове!..
мені аж незручно що так добре!..)
коли я так люблю
я ніби винуватий
такий я дурнуватий ще
аж прямо непристойно добре!..
(головне Їй
і Слову-Богу
весело! — й добре...)
18.10.2020,
після Літургії,
і о. Лаврентія проповідь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович