Пілат
О, бОги! Чому вони кричать?
Чому не можуть помовчати?
Навіщо так весь час кричати,
спокійно можна все сказать.
І не збиратися юрбою,
як зла пустеля сараною.
Я так стомився їх карати...
їм не на користь цей урок...
кричать, що був розіпнутий пророк!
Як буцім я повинен знати
хто серед них пророк-месІя,
а хто нещасний гречкосія.
Скоріше б закінчився строк...
до Риму я не попаду,
тут у Юдеї й пропаду
де кожен третій — то пророк,
де сонце спалює мій мозок,
тупіючи від гуркоту повозок.
А Той, що в п'ятницю розп'Яли
не йде мені із голови…
Його слова, (їх зміст злови),
в спраглій душі моїй запали.
Він мабуть дійсно має дар,
Він справді над царями — Цар!
18.10.2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2020
автор: Микола Коржик