Ще не зотліло за життя
Ніжним теплом ще серце гріє,
Як стежка поміж трав біліє
Так тішить спомин почуття.
Той перший дотик до руки,
І перший погляд - очі в очі,
Той поцілунок твій терпкий,
Обійми ніжні в літні ночі.
І хай нічого не вернуть:
Назавжди доля розлучила,
Вже інші стежкою ідуть,
Туди де ми колись ходили.
Було нам лиш сімнадцять літ,
Наш подих чули тільки роси,
Вплітав ти квіти в мої коси
Немов на щастя оберіг.
І хай на відстані життя,
Ці почуття для нас як диво,
Ми там і спомином щасливі
Куди нема вже вороття.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2020
автор: синяк