[i]Дощ пише пісню водяну
І вибиває ритм мінору,
В його акордах серед двору
Лунають ноти непокори,
Але сюжет я той збагну.[/i]
Прошу, всі справи відклади,
Тонів послухай інтервали –
Кохання злива підмішала,
Й те, колоритом небувалим,
Краплинам плутає лади…
[i]Періщить, ніби із відра –
Калюжі розлилися морем,
Слова кохання дощ говорить
Красуні-осені у хорі -
І ллються рими з-під пера…[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2020
автор: Білоозерянська Чайка