[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IJMgGu_Sf5U[/youtube]
А до весни ще так далеко,
Зима і осінь пробіжать.
І знов повернуться лелеки,
А я їх буду виглядать.
Вночі почую їхній клекіт,
Про що захочу їх спитать?
Відчую серця свого трепіт,
Це про весну вони кричать.
А серед них один біленький,
Чомусь від зграї відставав.
Він був іще такий маленький,
Мабуть, уперше він літав.
Але старається щосили,
Летить уся його рідня.
Давно стомились його крила,
Та вже далеко чужина!
На хвильку він політ притишив,
На мене глянув з висоти.
Болючий погляд свій залишив,
Додав у душу суєти.
Лечу на крилах я фантазій,
Мої думки їм вслід летять.
Я їх тримаю в рівновазі.
Умію я весну чекать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2020
автор: Н-А-Д-І-Я