Скільки згоріло їх за ці роки:
Котрі спалили тіло, чи то крила,
Але були серед усих такі,
Своїм вогнем зігріти всіх зуміли.
Не кожен зрозуміє їхній шлях:
Осудить, чи помолиться за душу,
А зірка їх палатиме в світах,
Дорогу, щоб побачили заблудші.
Хай Бог самопожертву цю прийме:
Він праведних і грішників прощає,
Як смолоскип за мить життя згорає,
Для Вічності ця мить не промине.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891971
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2020
автор: синяк